Ковальчук Н.П.

Уманський гуманітарно-педагогічний коледж імені Т.Г. Шевченка

РІВНІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ

Актуальність проблеми зумовлена: протиріччями між вимогами професії до особистості фахівця і рівнем усвідомлення цих вимог студентами педагогічного коледжу; об’єктивною необхідністю у професійному самовдосконаленні студентської молоді в умовах освітньо-виховного середовища педагогічного коледжу, яке дозволить викладачам на різних рівнях активізувати цей процес. Це, у свою чергу, повинно підвищити ефективність освітнього процесу і якість фахової підготовки майбутніх педагогів. Усе це підкреслює значущість та практичну спрямованість піднятої у дослідженні проблеми.

Проблему професійного самовдосконалення особистості досліджували такі відомі науковці, як Г.М. Андрєєва, І.Д. Бех, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, А.Й. Капська, А.С. Макаренко, М. Монтессорі, А.В. Мудрик, В.О. Сухомлинський, Л.М. Толстой, К.Д. Ушинський та ін.

Мета пропонованої статті передбачає: 1) визначити сутність ключових понять проблеми; 2) визначити критерії, показники та рівні професійного самовдосконалення особистості студентської молоді педагогічного коледжу.

Для досягнення поставленої мети з’ясуємо змістове наповнення понятійного апарату дослідження, зокрема такого ключового поняття, як самовдосконалення. Аналіз наукової літератури свідчить, що поняття самовдосконалення вживається дуже широко і носить багатоаспектний характер. Зупинимось на найбільш поширеному визначенні даного поняття.

Самовдосконалення – це творче ставлення індивіда до самого себе, створення ним самого себе в процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ з метою їхнього перетворення [3, 215].

У своєму дослідженні ми виходимо з того, що професійне самовдосконалення – це складний процес, у якому свідома діяльність студента педагогічного коледжу спрямована на реалізацію себе як особистості в обраній професійній діяльності.

Отже, зробимо спробу розглянути основні завдання, які мають вирішуватися у процесі самовдосконалення особистості студентської молоді:

– навчити студентів визначати рівень свого професійного самовдосконалення в умовах освітньо-виховного середовища педагогічного коледжу;

– навчити знаходити ідеали, до яких треба піднятися в особистісному інтелектуально-духовному розвитку.

Такі завдання, на наш погляд, спроможний виконати викладач, що володіє високим рівнем професійного самовдосконалення особистості.

Для визначення рівнів професійного самовдосконалення студентів ми вважаємо за необхідне з’ясувати його критерії і показники.

Під критерієм ми розуміємо ознаку, на підставі якої виробляється оцінка, дається визначення або класифікація чого-небудь.

Аналіз різних підходів до цієї проблеми, реалізованих у роботах С.Л. Лобанова, О.М. Латишева, В.Я. Слєпова, Я.М. Мусіна, В.І. Меснікова, уточнення сутності професійного самовдосконалення студентів, дозволили нам виділити критерії та основні показники професійного самовдосконалення студентів педагогічного коледжу:

1. Змістовно-мотиваційний, що відображає мету і зміст професійного самовдосконалення і ступінь його відповідності вимогам професійної діяльності.

Основними показниками професійного самовдосконалення відповідно до змістовно-мотиваційного критерію є: наявність знань про сутність і особливості професійного самовдосконалення; прояв потреби у виробленні позитивних та усуненні негативних властивостей, важливих для майбутньої професії.

2. Організаційно-діяльнісний, що містить організацію самовиховання, його планування, цілеспрямованість, емоційно-вольову насиченість.

Основними показниками професійного самовдосконалення відповідно до організаційно-діяльнісного критерію є: вміння організовувати професійне самовиховання та самоосвіту; наявність самокритичності в оцінці своєї поведінки, вчинків та результатів навчально-виховної діяльності; активна та планомірна робота над собою згідно з метою професійного самовдосконалення.

3. Психотехнічний, що відображає рівень володіння прийомами і методами самовиховання і професійного самовдосконалення.

Основними показниками професійного самовдосконалення відповідно до психотехнічного критерію є: самостійність вибору засобів, прийомів та основних напрямків професійного самовдосконалення; прояв активності у пошуку нових способів вирішення завдань професійного самовдосконалення; корегування роботи над собою.

Під час розгляду критеріїв і показників професійного самовдосконалення студентів необхідно враховувати, що усі вони є тісно взаємозалежними.

Теоретико-методологічний аналіз проблем професійного самовдосконалення студентів педагогічного коледжу, критерії й показники самовдосконалення особистості дозволили визначити характеристики трьох рівнів самовдосконалення особистості студентів педагогічного коледжу:

Високий рівень самовдосконалення особистості можна визначити у студентів з позитивною орієнтацією на самовдосконалення особистості, високою життєтворчою активністю, глибоким усвідомленням процесу самовдосконалення для особистісного становлення майбутнього педагога, для його професійного, інтелектуального, соціального, культурного росту у сучасному навчально-виховному процесі.

Середній рівень самовдосконалення особистості характеризується тим, що студенти, які знаходяться на цьому рівні частково зацікавлені у самовдосконаленні своєї особистості і не до кінця усвідомили значення процесу самовдосконалення у становленні педагога в сучасній навчально-виховній діяльності.

Низький рівень самовдосконалення особистості ми визначаємо у студентів із негативним ставленням до будь-яких особистісних змін та процесу самовдосконалення. У цих студентів немає прагнення до самостійного вирішення проблеми, постійної напруженої діяльності, пошуку ефективних способів навчальної та виховної діяльності.

Отже професійне самовдосконалення майбутніх педагогів може проявлятися на різних рівнях: високому, середньому та низькому. Систематичне визначення рівня самовдосконалення у студентів сприятиме активізації їхнього професійного самовдосконалення, а також допоможе упорядкувати педагогічне керівництво процесом самовдосконалення.

Тому, кожен викладач педагогічного коледжу повинен працювати над тим, щоб вивести особистість студента на організований рівень професійного самовдосконалення, який сприяє особистісному інтелектуально-духовному прозріванню молодої людини, ефективній самоосвіті, продуктивному життєтворенню, включенню в освітній діалог на основі оволодіння інноваційними пізнавальними технологіями.

На основі вищевикладеного ми дійшли висновку: ефективна діяльність викладачів в умовах освітньо-виховного середовища педагогічного коледжу забезпечується розвитком коледжу, його особистісних характеристик, серед яких професійне самовдосконалення посідає провідне місце. Воно, у свою чергу, сприяє особистісному інтелектуально-духовному розвитку студентської молоді, якій належить жити і працювати в умовах відкритого європейського простору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К.: Школа, 1998. – 204 с.

2. Ищенко Д.В. Особенности самовоспитания студентов: Дис. … канд. пед. наук: 20.01.06. – Хмельницкий, 1995. – 254 с.

3. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. – К.: Либідь, 1982. – 215 с.